Верховинський хребет

Верецький перевал (венг. Vereckei hágó) розташований на межі Закарпатської та Львівської областей на водорозділі рік Стрий та Латориця. З висоти 930 м. над рівнем моря відкривається дивовижна панорама гірських хребтів.
Звідси можна побачити гори: Пікуй, Темнатик, Остру, та полонину Рівну. На перевал круто підіймається автомобільна дорога, котра колись основною на Ужгород, Чоп, Львів.
Верецький перевал - святе місце для будь-якого венгра-патріота. Саме через цей перевал племена венгрів в 895 році на чолі з Алмошем прийшли в Європу і осіли в Панонії. В зв'язку з цим є кілька пам'ятників та знаків. В роки війни тут проходила знаменита лінія оборони Арпада.
З цим місцем пов1язані важливі для України туристичні маршрути з Угорщини.
Також тут колись стояв Турул - містичний птах, орел, що вів війська венгрів впродовж шляху до нової батьківщини. Одна з таких птиць тепер знаходиться в дворі Ужгородського замку.



Маршрут починається з с.Соль, Великоберезнянського р-ну. Незважаючись на важкий шлях, тут завжди можна побачити місцевих жителів та туристів, природа тут мальовнича протягом усього року. Сюди можна дістатись рейсовим автобусом або місцевою електричкою з Великого Березного, Ужгороду, Львову. Хребет, довжиною в 3 км, попри невелику висоту, поріс на вершині низькорослими травами, кущами. Схили поросли в основному Буком та Явором з полосами хвойного лісу. На північно-східному схилі хребта на висоті 600-800 метрів розташовані буки-гіганти, висотою до 40-45 метрів, поміж них можна побачити величні Явори, які, згідно розповідей місцевих жителів і   дали назву цьму місцю. Тут можна знайти насолоду для очей і подумати про вічне над панорамою карпат...
Цей маршрут веде до хребта Стінка у місце, де в 1866 році було зафіксоване падіння одного із самих великих метеоритів у Європі. Це найбільший метиорит, що падав на території Європи. Його основну частину, вагою понад 255кг знайшов мешканець села Василь Кривяник, проте за кілька волів віддав Антону Покорному, який передав його в свою чергу Імператорському музею в Відні. Він став настільки відомим, що подивитись на нього приїзжали Чарльз Дарвін та Жюль Верн, перший навіть під час його досліджень знайшов сліди живих організмів на ньому, що, нажаль, виявилося хибним висновком. І хоч всі знайдені уламки давно забрали, залишилось головне - чудові пейзажі на Карпати, чудове повітря і атмосфера віддаленості від звичного і набридлого повсякдення.
Гора Пікуй — найвища вершина Вододільного хребта, вона виростає на межі двох областей: Львівської та Закарпатської. Висота гори — 1 408 м над рівнем моря. Схили густо поросли буками і ялівцем.
Пікуй — мальовничий куточок Карпат, що дозволяє побачити не тільки дикі ліси, але й альпійські луки. Краєвиди біля вершини вражають уяву: очам відкриваються таємничі урвища та грізні скелі. Оскільки це найвища географічна точка Львівської області, на туристів чекає приголомшливе розмаїття пейзажів. Неподалік від Пікую, на висоті 1 200 м над рівнем моря, розташований перевал “Руська Путь” — він має історичне значення, адже саме тут проходив торговий, а інколи й військовий шлях з Заходу на Схід. Також поблизу від вершини причаївся водоспад Воєводин, і хоч путь туди далеко не легкий, проте дивовижне видовище того варте.
Маршрут передбачує підйом на вершину гори Кремінець, котра знаходиться на межі трьох кордонів - України, Польші та Словакії. Він відкрився для туристів десять років тому і проходить через Ужанський національний природній парк, створений Указом Президента України в 1999 році. Унікальність парку полягає в тому, що він входить в склад трьохсторннього україно-польсько-словацького біосферного заповідника "Східні Карпати". Всі схили гір і хребтів покриті буковими лісами. Різноманітна фауна, що складається в основному з карпатського оленя, кабана, лисиці, саламандри, ужа, сокола та грача. Тут збереглись унікальні резерви природи. На висоті 1121 м.н.р.м. знаходиться унікальне джерело. Свою назву - "Святий студник", що на місцевому діалекті означає "Святе джерело", він отримав завдяки своїй кришталевій чистоті і невичерпності. Для втілення маршруту слід виконати кілька організаційних моментів: отримання дозволу на знаходження в пограничній зоні та оплата послуг лісницству за користування національним парком.